Забій верхньої щелепи

Що таке забій верхньої щелепи?

Забій верхньої щелепи – ушкодження нижньої щелепи без порушення цілості шкіри безпосереднім впливом тупого предмета.

Верхня щелепа – парна кістка лицьового скелета, складається з тіла та чотирьох відростків: лобового, вилицьового, піднебінного та альвеолярного. Вона бере участь в утворенні нижньої стінки очної ямки, бічної стінки порожнини носа і твердого піднебіння. Повітряна порожнина верхньої щелепи називається гайморової пазухою. При ударі щелепа щільно з’єднана з кістками черепа.

Механізм травми при забитому місці може бути різним – падіння на будь-який предмет або удар предметом. Характер і тяжкість ушкодження верхньої щелепи залежать від особливостей травмуючого агента (його тяжкості, консистенції, швидкості дії та ін.) та виду тканини, на які діє травма (шкіра, м’язи, жир, кістки та ін.), їх анатомофізіологічного стану (наповнення , напруга та ін.).

Як проявляється забій верхньої щелепи

Основними ознаками забитих місць верхньої щелепи є біль, припухлість, зміна кольору шкіри. Забій верхньої щелепи характеризується припухлістю і хворобливістю в місці травми, що вимагає накладання холоду і пов’язки, що давить. При пораненні губ рани зяють і кровоточать, розвивається швидкий набряк, губи стають масивними та малорухливими. Нерідко ушкоджується привушна залоза, лицьові нерви, слинні залози, зуби тощо. Дуже важливо відрізнити забій обличчя від перелому щелепи, що діагностується рентгенологічно

Увага! Діагноз ставиться приблизно і замінює консультації у кабінеті стоматолога.

Як лікується Забій верхньої щелепи

Перша допомога полягає в накладенні пов’язки, що давить, і застосуванні холоду (бульбашки з льодом, пляшки з холодною водою, сніг, загорнутий в клейонку, і т.п.). Хворі з забоями голови потребують медичного обстеження, щоб унеможливити переломи кісток черепа та струс мозку.

Необхідно відзначити, що клінічні прояви забитих місць, розтягувань та розривів дуже схожі між собою і часто схожі на симптоми перелому чи вивиху. У похідних умовах можна лікувати лише забиті місця, а за будь-якої підозри на наявність перелому щелепи необхідно звернутися до найближчого лікувального закладу, де лікар проведе огляд та рентгенівське дослідження.